ВИМОГИ до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів і перевірки зошитів з української мови та літератури

07.12.2015 00:02

ВИМОГИ
до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів і перевірки зошитів з української мови та літератури, російської мови та літератури, світової літератури

у 5-11 класах

(складені на основі методичного листа МОН України №1/9-301 від 28.04.2006 р. «Вимоги до виконання письмових робіт учнів  загальноосвітніх навчальних закладів і перевірки зошитів з української мови й літератури та зарубіжної літератури у 5-11 класах»)

                                                                            

1. Види письмових робіт

1.1. Основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів з української та російської мови є: класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ - одна або дві (на розсуд учителя), але не більше двох; якщо ж уроки спарені,то для виконання вдома пропонується дві або три вправи);словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті: 12 - у 5 класі, 24 - у 6-7 класах, 36 - у 9-10 класах, 48 - в11 класі); навчальні диктанти, твори й перекази; самостійні роботи; тестові завдання (як відкритої, так і закритої форми); складання таблиць, схем, написання конспектів (у старших класах), робота зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

1.2. Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література»  є:відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;написання навчальних класних і домашніх творів;виконання самостійних робіт;складання таблиць, схем римування, партитур, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

2. Кількість контрольних робіт

2.1. Кількість тематичних контрольних робіт з української та російської мови повинна відповідати вимогам чинної програми (див.додатки).

2.2. Кількість контрольних робіт з усіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо) передбачено вимогами чинної програми (див. додатки).

2.3. Кількість тематичних контрольних робіт та контрольних творів з української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література» повинна відповідати вимогам чинної програми (див.додатки).

3. Аналіз контрольних робіт

Аналіз контрольних письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів виконують у робочому зошиті.

4. Кількість і призначення учнівських зошитів

4.1. Кількість робочих зошитів з мови визначається за класами:

5-9 класи - по два зошити;
10-11 класи - по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.1).

4.2. Для контрольних робіт з мови в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунктах 2.1 і 2.2).

4.3. Кількість робочих зошитів з української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література» - по одному в кожному класі (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.2).

4.4. Для контрольних робіт з української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література»  в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунктах 2.3 і 2.4).

4.5. Для навчальних і контрольних видів письмових робіт використовують зошити в лінію (з позначеним берегом) на 12, 18 або 24 сторінки (у 10-11 класах зошит для навчальних робіт може бути більшим за обсягом).

4.6. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року.

5. Порядок перевірки письмових робіт

5.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з мови перевіряють:

у 5-6 класах - двічі на тиждень;

у 7-9 класах - 2-3 рази на місяць;

у 10-11 класах - двічі на місяць.

5.2. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література» перевіряють раз на місяць у кожному класі. Виставляючи оцінку за ведення зошита з української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література», учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).

5.3. Оцінку за ведення зошитів виставляють один раз на місяць у кожному класі окремою колонкою в журналі без дати та враховують як поточну до найближчої тематичної.

5.4. Виставляючи оцінку за ведення зошита з української та російської мови чи української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література», слід ураховувати такі критерії:

наявність різних видів робіт;

грамотність (якість виконання робіт);

охайність;

уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

5.6. Ведення зошитів з української та російської мови, української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література»  оцінюється оцінкою від 1 до 12 балів.

 

6. Орфографічний режим

6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).

6.2. Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).

6.3. Дату класної та домашньої роботи з української та російської мови й української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література» в 5-11 класах записують так: на першому рядку дату записують словами, а на другому - вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:

Сьоме лютого

Класна робота

У 10-11 класах у зошитах з української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література» можливим є й інше оформлення:

на першому рядку записують вид роботи, а на березі цього ж рядка зазначають дату цифрами, наприклад:

07.05.06   Класна робота

В інших класах дата й назва робіт з літератури оформлюються так, як і з мови. У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується дата й лише назва (або тема) роботи, наприклад:

Сьоме лютого                                                   Сьоме лютого

Читання мовчки                                                Безсполучникове речення

6.4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять. Після заголовків крапки не ставлять. Кількість слів у тексті наприкінці контрольної роботи учні не зазначають. Непотрібно записувати прізвище автора чи джерело після тексту.

6.5. Зразок підпису зошита:

Зошит                                                      Тетрадь
для робіт з української мови                   для контрольных работ
учня 5 А класу                                 по литературе
Краматорської ЗОШ № 1             ученицы 7 В класса
Захарченка Сергія
                          Краматорской ОШ І-ІІІ ступеней № 1                                                           Усенко Елены

6.6. Неправильний запис охайно перекреслюють (а не беруть у дужки чи витирають гумкою або замальовують коректором).

6.7. Відповіді на тестові завдання записуються так:

1. А

У тестах на відповідність та послідовність:

1.       1-Б

      2-А

7. Технічні правила перевірки учнівських письмових робіт

7.1. Усі записи, помітки й виправлення в учнівських письмових роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

7.2. Виявлені помилки у зошитах з російської, української мови, української, світової літератури, інтегрованого курсу «Література» позначають так:

- орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (І- орфографічна, v - пунктуаційна, г - граматична), помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, вказують на березі тип помилки, проте її не враховують при остаточному визначенні оцінки;

- лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки (логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки).

За наявності у творі більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.

7.3. За рекомендаціями, поданими у «Збірнику переказів для державної підсумкової атестації з української мови. 11 клас» (укл. Авраменко О. М., Чукіна В.Ф. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014), запис підрахунку помилок і виведення балів за переказ або твір може мати такий вигляд:

З — 4

МО — 3; 5                    7 /8             8 балів

Такий запис означає, що в роботі є чотири змістові помилки (за зміст — 7 балів) і вісім помилок у мовному оформленні — три правописні і п’ять лексичних, граматичних і стилістичних сумарно (за грамотність — 8 балів). Суму цих балів ділимо на два, і оскільки частка не є цілим числом (15 : 2 = 7,5), то її округлюємо до більшого числа (8 балів).

7.4. У монологічному висловлюванні передусім оцінюють його зміст.

За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, враховуючи при цьому якість мовного оформлення, зокрема відповідність орфоепічним, лексичним та граматичним нормам, правильність інтонування речень, стилістичну доречність використання мовних засобів. Це здійснюється без підрахування помилок, зважаючи на технічні труднощі фіксації в усному мовленні помилок різних типів.

За письмове висловлювання ставлять також одну оцінку.

У рос. класах оцінюють зміст і форму (мовне оформлення).

В укр класах у 5–6 класах оцінюють лише зміст переказу чи твору, у 7–9 класах – зміст та мовне оформлення.

У тому разі, коли оцінюється як зміст, так і мовне оформлення, оцінка є середнім показником набраних балів за зміст і мовне оформлення роботи. Наприклад, якщо учень за зміст письмової роботи одержав 12 балів, а за її мовне оформлення – 8, то підсумковою оцінкою за цей вид діяльності має бути 10 балів. Якщо загальна сума балів не ділиться без залишку, то підсумковим балом є ціле число більше з двох чисел.

Наприклад, в роботі учня 4 орфографічні та 4 пунктуаційних помилки – усього 8, що відповідає балові 6 (рос. класи); лексичних, граматичних та стилістичних помилок – 6 (наприклад, 2 лексичні, 2 морфологічні, 1 синтаксична, 1 стилістична), що відповідає балам 7,8,9.

Загальну оцінку за мовне оформлення виводять таким чином: до бала за орфографію та пунктуацію (у нашому прикладі це 6) додають вищий з трьох балів, яких заслуговує робота з такою кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок (у нашому прикладі це 9). Разом: 6+9 = 15.

Ділимо суму на 2 (відповідно до двох категорій помилок) і одержуємо бал за мовне оформлення . У тому разі, коли число не ділиться на 2 без залишку, беремо більше з двох чисел. Наприклад: поділивши 15 на 2, ставимо бал 8.

В окремих випадках може бути таке, що в учнівській роботі є велика кількість орфографічних і пунктуаційних помилок, але майже немає лексичних, граматичних і стилістичних помилок. У такому разі загальна (висока) оцінка за грамотність знижується на два бали. Наприклад, якщо у роботі є 17 орфографічних і пунктуаційних, 1 лексична чи граматична, 1 стилістична помилки, то загальна оцінка буде 6, але ми знижуємо до 4 балів.

Якщо ж у роботі майже немає орфографічних та пунктуаційних помилок, але дуже багато помилок інших видів, то загальна (низька) оцінка за грамотність підвищується на два бали. Наприклад, якщо у роботі немає орфографічних і пунктуаційних помилок, але є 8 лексичних чи граматичних помилок та 4 стилістичні помилки, то загальна оцінка буде 6, а ми підвищуємо до 8.