Використання елементів музейної педагогіки на уроках української мови та літератури.
Сьогодні, працюючи в школі XXI століття, за умов практичної реалізації завдань Законів України «Про освіту» «Про загальну середню освіту». Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті, наріжним каменем в педагогічній практиці є істотне поліпшення навчальних досягнень учнів.
Новий час вимагає нових підходів до вивчення нашого національного надбання - української мови, української літератури, то ж викладанням саме цих предметів я прагну формувати в учнів погляд на світ як неподільну цілісність, виробляю вміння і навички осмислено сприймати глобальні проблеми сучасності і осягати шляхи та способи їх вирішення. Прагнучи бачити результат своєї діяльності, усвідомлю потребу запровадження педагогічних інновацій. Крім того визначенний напрямок доповнює та розширює тему над якою працюю «Формування національної свідомості і почуття патріотизму на уроках української мови та літератури.»
Інструментом , який забезпечить виконання цього актуального питання є інноваційні педагогічні технології та уміння вчителя організувати , спрямувати свою роботу на інтенсивне впровадження в практику нових прогресивних педагогічних ідей, технологій навчання й виховання, досягнень сучасної педагогічної науки і практики.
У Законі України «Про освіту» визначено вимоги до виховної діяльності, де серед найважливіших названі завдання патріотичного виховання, виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини, любові до навколишньої природи, до найближчого.
Музейна педагогіка є одним із ефективних сучасних засобів формування соціально активної особистості, стимулювання її творчої активності та інтелектуального розвитку. У Законі України «Про музеї та музейну справу», прийнятому 29 червня 1995 року, йдеться про те, що «музеї як культурно-освітні та науково-дослідні заклади призначені не тільки для вивчення, збереження та використання пам’яток матеріальної і духовної культури, але й для залучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини».
Вітчизняні науковці визначають музейну педагогіку як поняття, що відображає новий етап у реалізації освітньо-виховного потенціалу, нову галузь педагогічної науки, що має міждисциплінарний характер.
Як відомо, діти ще в ранньому віці починають цікавитися предметним світом. Процес пізнання відбувається шляхом нагромадження чуттєвих вражень від речей, котрі нас оточують. Тому, варто зазначити, що музейна педагогіка - це система пізнання, яка передбачає використання автентичних музейних пам'яток або предметів. Вважаю, що саме музей здатний збагатити учня враженнями від нових, незнайомих предметів, які він ніколи не бачив. Це розвиває світогляд та уявлення про навколишній світ.
Використання елементів музейної педагогіки допомагає:
· створити в колективі творчу атмосферу, демократичний стиль спілкування педагогів із учнями, свободу творчих дискусій, обмін думками;
· підвищити інтерес вихованців до навчання;
· урізноманітнити форми і методи навчально-виховної роботи;
· посилити міжпредметні зв’язки;
· використовувати нестандартні види занять;
· підвищувати загальний рівень культури і впливати на формування свідомого ставлення до культурної спадщини людства.
Метод моделювання дозволяє учням провести музейне дослідження за допомогою побудови ситуацій, подій, явищ, історичних процесів, «залучити до роботи» свою пам’ять та уяву.
Розглянемо деякі приклади найбільш ефективних методів і прийомів, що використовую на уроках української мови та літератури:
• урок-екскурсія;
• віртуальна екскурсія;
• асоціативний метод;
• віртуальний музей літератури;
• дидактичні ігри;
• творчий музей-проект;
• квест;
• «диктант через музей» (на уроці діти пишуть диктант про видатну особу, музейний експонат, чи пам'ятку архітектури, а потім самостійно або з батьками відвідують музей; передбачено проведення роботи над помилками);
• тематична вікторина;
• «через музейний експонат до лексики» (складання тлумачних словників на основі музейного експонату чи пам'ятки архітектури);
• «творча галерея»;
• «музейна скарбниця»;
• словесне малювання;
• музейне дослідження;
• фразеологічні хвилини;
• захист малюнків та ін.
Музейна педагогіка допомагає учню «проживати різноманітні ролі»: екскурсовод, художник, учений, систему людських цінностей, устрій світу і одночасно розширювати свої знання.
Проаналізувавши вищезгадані педагогічні технології, я дійшов висновку, що перспективно та доцільно вкраплювати в освітню практику елементи музейної педагогіки.
5-й клас. Урок розвитку зв'язного мовлення. Твір-опис за картиною О.Р.Онищук «Скорботна матір», що знаходиться у музеї Борщівської ЗОШ. Попереднє завдання: учні відвідали храм Різдва Пресвятої Богородиці, для ознайомлення з роботами художниці (екскурсія представлена у відеоматеріалі і демонструється на уроці за допомогою мультимедійної дошки). На основі особистих емоційних вражень від споглядання творів мистецтва учні поглиблюють знання про стилі мовлення, особливості складання твору-опису картини.
6-й клас. «Диктант через музей». На цьому етапі учням пропонується відвідати музей, ознайомитися з експозиціями, що присвячені славному земляку – Я.П.Горошку, звернути увагу на патріотичні погляди Ярослава, на його прагнення розбудови незалежної України. Особливу увагу пропонується звернути на розповідь про подвиг, за який Ярослав був нагороджений Зіркою Героя Радянського Союзу.
Наголосити на тому, що ми, молоде покоління, повинні продовжити справу Ярослава Горошка, бути патріотами своєї Батьківщини, справжнім громадянином своєї країни і свято зберігати пам'ять про таких людей, як Ярослав Павлович Горошко.
«М-М»: музей - пошук - дослідження -результат. (10 - 11 класи)
На цьому етапі доволі цікавим може виявитися методичний прийом «Хто дослідник?», оснований на одному проблемному запитанні, вирішення якого потребує пошуку. Пропонується дослідження «Образ рідного села у творчості письменників рідного краю». За моїми спостереженнями, ймовірна висока результативність пошуку: до роботи залучається ширша аудиторія: учні, учителі, музеєзнавці, батьки, родичі. Учень заздалегідь отримує запитання і знаходить відповідь у музеї та за його межами, оформлює в письмовій формі, обов'язково з фото та відеоматеріалами, які підтвердили б відвідування музею. Звичайно, вчителю потрібно ретельно дослідити музейний матеріал, щоб сформулювати проблемне запитання.
Під час вивчення творчості О. К. Вільчинського доцільно також виконати завдання: «Яку місцевість с. Борщівка описано у творах письменника?». Учням запропоновано опрацювати відповідні тексти.
Логічним завершенням дослідження стали зустрічі з письменниками-земляками Т.І.Сергійчуком та О.К.Вільчинським.
Урок розвитку зв'язного мовлення. Замітка в газету (зі шкільного життя) інформаційного характеру. Учням пропонується завдання: уявіть, що ви кореспондент-журналіст шкільної газети, якому доручено підготувати замітку. Напишіть невелике висловлювання з теми «Гідний звання Героя », поклавши в основу достовірну інформацію й виділивши при цьому основну думку. Попередньо учні відвідали музей та оглянули відео репортаж про Ярослава Горошка.
Урок розвитку зв'язного мовлення.
«М-М» - музей - школа - командна гра «Перлина Україна». (5 – 11 класи)
Гра ґрунтується на міжпредметних зв’язках: мова, література, мистецтво, історія. Попередньо було відвідано Тернопільський краєзнавчий музей ( краєзнавчий музей у місті Тернополі, найбільше зібрання пам'яток і матеріалів з природи, історії, етнографії і побуту Тернопільщини, найдавніший заклад культури і просвітництва в області), а також Кременецький краєзнавчий музей (науковий культурно-освітній заклад у місті Кременець Тернопільської області).
Мета гри: виявити рівень знань учнів про рідний край, його історичну та культурну спадщину; пробуджувати пізнавальний інтерес до історії свого роду, її культури, літератури; виховувати почуття патріотизму; формувати духовні цінності; сприяти розвитку творчих здібностей.
У ході гри демонструється виставка дитячої творчості: малюнки, вироби, художні твори учнів та виставка літератури, фото, відеоматеріали. Гра передбачає запитання про історію краю і все, що з ним може бути пов'язане в мистецтві.
Цікавою формою гри став плакат, на якому охочі залишили свої відгуки про відвідування музеїв. Ми мали можливість спостерігати у ході гри зацікавленість однакову як у дорослих, так і в дітей. Така гра містить цінну співпрацю між учнями, вчителями, музеєзнавцями (як варіант батьками), здатну вплинути на формування духовних цінностей, художніх, естетичних смаків.
Творчий музей-проект «Для чого вклонятися образу хліба?» Мета: довести актуальність запропонованої теми на основі дібраних прийомів та методів музейної педагогіки; розкрити значущість історії розвитку хліборобства в Україні; вказати на трагічні сторінки історії, пов'язані з хлібом; виховувати дбайливе ставлення до хліба, пошану й повагу до праці хліборобів; прищеплювати любов до рідного краю; плекати почуття патріотизму; збагачувати словниковий запас; розвивати артистичні здібності.
Учасники проекту відвідують Національний Меморіальний музей голодомору. Висновки та результати оформлюються у вигляді творчих робіт, презентацій, фотоматеріалів, відеозаписів та ін. Дослідницькі групи вивчають історію виникнення землеробства в Україні. Народознавці досліджують обряди, звичаї, традиції нашого народу, пов'язані з хлібом. Літературознавці аналізують художні твори, що пов'язані з досліджуваною проблемою, звичайно, найбільша увага відводиться творам, які висвітлюють проблеми голодомору в Україні.
Пропоную, враховуючи те, що вчитель не має можливості проводити там заняття, то варто скористатися «знайомством з Інтернет-музеями. Для ефективного «навчання у грі» учитель має упроваджувати інформаційні технології в практику, використовуючи, зокрема, сайти, відповідно до змісту теми, тому доцільним є використання віртуальних музеїв.
Завершальним етапом у даному проекті став день пам’яті та скорботи «Україна пам’ятає!»
Музейна педагогіка передбачає, що освіту та виховання учнів слід здійснювати на музейному матеріалі, який становить загальнолюдські цінності. Кожен музей — професійний чи створений при освітньому закладі — може сприяти реалізації патріотичного, ґендерного, сімейно-родинного, естетичного, морального, правового виховання.
У багатьох школах нашого району існують шкільні музеї, кімнати-музеї, і задіяння музейного простору в навчальний процес сприятиме самовираженню й самореалізації особистості, розвитку її творчих здібностей через засвоєння культурних досягнень людства.
Отже, апробація ресурсного потенціалу музейної педагогіки як інноваційних технологій на уроках української мови та літератури підтверджує його ефективність, оскільки сприяє вихованню в учнів інтересу до мови та літератури, ґрунтовному засвоєнню знань, виявленню і розвитку здібностей, вихованню творчої особистості, наділеної художньою сприйнятливістю, емоційною чутливістю, художнім смаком.
Сьогодні музей стає засобом адаптації людини до культурного середовища, залишаючись місцем зберігання реліквій, раритетів, більш ефективною базою для спілкування, культурно-освітнім середовищем, місцем підвищення культурно-освітнього рівня. Він є скарбницею моральних і духовних здобутків народу, невмирущих традицій предків, має унікальні можливості впливу на особистість та формування її національного світогляду, духовності.